Одна історія для душі...

   Маленькі історії від Бруно Ферреро люблять і дорослі, і діти. Дивовижна сила  якогось божественного світла міститься у них. Геніальність прихована у простоті, і Ви в цьому переконаєтеся, розмірковуючи над однією з притч.                                         ТЕ, ЩО... 
       Те, що нам казали, коли ми були дітьми: 
       
       Не біжи; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби; мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від мене; йди бавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бо впадеш; тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти вже великий; йди спати; вставай, вже пізно; я маю роботу; бався сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з повним ротом... 
       
       Те, що ми хотіли б почути: 

       Люблю тебе; ти гарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо про тебе; як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти - дуже милий; приємний; розкажи, що ти відчував; ти - щасливий? мені приємно, коли ти смієшся; плач, якщо хочеш; кажи те, що хочеш; чому страждаєш? що тобі не подобається? довіряю тобі; мені приємно з тобою; хочу розмовляти з тобою; мені приємно слухати тебе; ти мені подобаєшся такий, який ти є; гарно бути разом; скажи, якщо я помилився... 
       
       Навколо тебе є багато людей, що чекають на слова, які хотіли почути ще в дитинстві... 
       

Онлайн-тестування

На сайті «ЗНО-онлайн» розміщено тест пробного зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року з української мови та літератури.

 Усі майбутні учасники ЗНО можуть безкоштовно пройти тест, що був запропонований для виконання  21 березня 2015 року.

Після виконання тесту вам нададуть правильні відповіді на всі завдання та розрахують ваш результат у тестових балах. До запропонованих тестів не включено завдання з розгорнутою відповіддю (власне висловлювання), що оцінюються від 0 до 20 тестових балів, та завдання відкритого типу з поглибленого рівня (8 завдань), що оцінюють від 0 до 2 тестових балів.

Максимальна кількість тестових балів, які може отримати учасник тесту з української мови та літератури (базовий та поглиблений рівень) – 136. У запропонованому онлайн-тесті, враховуючи відсутність завдань відкритого типу, які не передбачають варіантів відповіді, максимально можлива кількість тестових балів – 100.

Перейти до виконання онлайн-тесту пробного ЗНО Ви можете   за адресою

ЗНО-2015

Учасники ЗНО зможуть отримати копії своїх тестів

Після оголошення результатів зовнішнього оцінювання кожен учасник тестування матиме можливість ознайомитися зі своєю сертифікаційною роботою. Про це у своєму Facebook повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

“УЦОЯО робить іще один крок до відкритості. Відтепер кожен учасник ЗНО може ознайомитися в on-line режимі зі своєю сертифікаційною роботою. Для цього йому необхідно упродовж тридцяти днів після оголошення результатів подати запит, заповнивши відповідну форму на своїй інформаційній сторінці на сайті УЦОЯО”, – зазначає Лікарчук.

За його словами, залежно від кількості запитів, але не більше ніж через 5 днів, відскановану копію сертифікаційної роботи буде розміщено на інформаційній сторінці учасника тестування.

Паралельно учасник ЗНО може отримати копію сертифікаційної роботи на папері. Детальнішу інформацію про порядок отримання копій сертифікаційних робіт розміщено на сайті УЦОЯО. 

Джерело: <a href="http://litakcent.com/2015/03/24/uchasnyky-zno-zmozhut-otrymaty-kopiji-svojih-testiv/">ЛітАкцент</a>

Він подарував нам не тільки "мрію"...

Загадка поезії...

    Поезіє, ти чарівна скрипка у чудовому оркестрі літератури! На твоїх струнах грає свою мелодію Її Величність Муза. У тиші безсонних ночей вона приходить до поета, награє йому музику, котра торкається душі Митця і надовго стає володаркою його серця. А поетове творіння -  це завжди політ фантазії, творчої думки. Спробуємо уявити на мить, що література, зокрема  поезія, раптом зникла у небуття. Мабуть, разом із нею зникли б і наші почуття, душа стала б прозаїчною, буденною. А так хочеться свята! 

    Тому сьогодні,  у Всесвітній день поезії,  дуже хочеться подарувати Вам, дорогі читачі, незабутню  зустріч із прекрасним.  Візьміть збірочку улюбленої поезії. Розгорніть її. Чуєте звуки загадкової  чарівної мелодії? Це дивовижні акорди СЛОВА. Хай вони запалюють у душі вогник любові, пробуджують світлі мрії, надихають на звершення добрих справ! 

   В. Симоненко "Про поезію"

Поету,  кажуть,  треба  знати  мову

Та  ще  уміти  вправно  римувать.

Натхнення  і  талант  -  і  все  готове  -

Слова  самі  піснями  забринять.

То  правда  все,  але  не  в  тому  сила,

Мені  здається,  що  не  тим  вірші

У  дні  тяжкі  серця  наші  палили,

Любов  і  зненависть  будили  у  душі.

Бо  не  запалить  серце  точна  рима,

Яку  хтось  вимучив  за  місяць  чи  за  ніч.

Ні,  інша  сила,  буйна,  незборима,

Вогнем  і  пристрастю  напоює  ту  річ.

Ні,  інша  сила  так  цілющо  діє,

Словам  велику  надає  вагу,

Бо  з  нею  світ  цвіте  і  молодіє,

І  світло  б'є  крізь  морок  і  пургу.

Без  неї  рими  точні  й  милозвучні

Не  варті  навіть  драного  гроша  -

    Слова  звучать  примусить  сильно  й  гучно

                                                     Лише  одна  поетова  душа. 

Щастя...Яке воно?

     20 БЕРЕЗНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЩАСТЯ

     Найпрекрасніші і водночас найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.
                                        В. Сухомлинський

Друзі, чи замислювались Ви над тим, що для Вас означає щастя? Здоров’я, любов та підтримка рідних чи, може, відпочинок на екзотичних островах? Як би там не було, а істина одна: осягнути щастя прагне кожна людина.

   А яке воно...щастя? Кажуть, що різне буває: і за виміром, і за плином часу, і за станом душі... Навіть тлумачний словник також твердить, що це слово має кілька значень.

   Людська уява часто малює щастя у вигляді чарівного синього птаха, який несе на своїх крилах саме те, чого б хотілося кожному з нас. Та птах цей дуже полохливий: ледь устиг десь зупинитися — і вже знов злітає. Так і щастя людське — тривке й швидкоплинне, його можна легко зруйнувати, а повернути буде дуже важко чи й зовсім неможливо. Тому ми повинні обережніше ставитися до щастя інших людей, не випробовувати його на стійкість, і тоді, можливо, до нас також прилетить птах щастя. А коли це трапиться — не ховатися від інших, не зачиняти вікна й двері, щоб ніхто нічого не почув і не побачив, бо щастя не любить сидіти в клітці. Треба ділитися ним із іншими, бо чим більше ти даруєш, тим більше до тебе повертається.

   Для мене щастя – це відчувати всю повноту та радість життя. Коли сонце своїми промінчиками не обпікає, а зігріває, коли хмари заворожують, а не обливають дощем. Коли рідні та близькі живі і здорові. Коли навколо тебе посмішки, а не похмурі гримаси. Щастя – це стан душі!

   А ще щастя в тому, щоб дарувати добро. Можна принести людині щастя однією усмішкою: ми ж не знаємо, про що думає  сувора жінка, ображена на весь світ, або  молодий чоловік із порожнім поглядом? Наша посмішка здатна творити дива... Хтось посміхнеться у відповідь, хтось відвернеться - але вже точно не залишиться байдужим. Знайдуться такі, що передадуть посмішку,- і вже через кілька годин світ буде переповнений яскравими барвами! Тоді кожен зловить себе на думці: «Чого раптом усі такі щасливі ходять?». А це всього лиш запалився в душі маленький вогник, який допоміг розігнати сутінки!

    А ще, як мені здається, необхідною умовою щастя для кожної людини є МИР на землі. Зі щастя кожного складається щастя родини, країни, планети. Тож хочеться сказати всім: «Друзі, зробімо нашу планету щасливою!".

  Будьте щасливими, діліться своєю щирістю та добротою, частіше посміхайтеся та радійте життю. І хай усі Ваші мрії та сподівання неодмінно збуваються!

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю...

  Є скарби, допоки їх шукають.

 Перестануть - от тоді вже все... 

                               Ліна Костенко

 Щира й безкомпромісна, вона  у свої 85 років захоплює читачів вольовим характером. У молодості категорично відмовлялася друкувати нову збірку, якщо її просили забрати хоча б один вірш. І так само впевнено давала ляпас директору філармонії, коли той заборонив співакам виконувати її твори. Не сприймає вона і хвалебних од від влади. Коли Віктор Ющенко хотів вручити їй орден Героя України, відмовилася, мотивуючи, що "політичної біжутерії не носить". За таку позицію Ліну Костенко й люблять.

   Її характер гартувався змалечку. Батька, як ворога народу, вислали у сталінські табори, потім 11-річна дівчина пережила страхіття Другої світової війни.

  Після завершення інституту здавалося, що літературна кар’єра стрімко злетить, однак уже після виходу двох збірок їй раптово почнуть "ставити палиці в колеса". Радянська влада одразу помітить упевнену інтонацію та вольовий тон. Цього допустити не могли.Її критикували за формалістичні викрутаси зі словом, викликали на виховні бесіди, а вона й далі не поступалась. Більше того, коли радянські війська ввійшли тоді ще в Чехословаччину, єдина зі Спілки письменників виступила із засудженням. За таку витівку поетесу не арештували, але про видання своїх творів треба було забути на довгих 16 років.

  На роботу неможливо було влаштуватись, гонорарів не отримувала, а на руках двоє дітей. Справжній переполох наробив і роман у віршах "Маруся Чурай". Твір редагуватимуть аж 6 років, та навіть у м'якій палітурці й на газетному папері він став раритетом. Коли ж вийшов у подарунковому виданні, за романом у книгарнях стояла черга.

 Ліна Костенко протягом 20 років їздила в Чорнобильську зону. Час від часу привозила тамтешнім людям ліки, знала місцевих поіменно. Зараз поетеса продовжує працювати з архівами батальйону, який займався захороненням відходів. Обіцяє написати книжку про трагедію.

  Вона не любить юрб і телекамер, у слухавці найчастіше чути голос автовідповідача. І доки українські письменники намагаються висунути її на Нобелівську премію, Ліна Костенко наполегливо береже від усіх свою незалежність.

   Любі мої читачі, у переддень 85-ліття геніальної поетеси сучасності Ліни Костенко пориньмо у світ  її художнього слова та спробуймо відшукати скарби, без яких не може існувати людство. Дізнаймося, хто творить сьогоднішню історію, у чому сенс людського буття, що таке етичні та естетичні цінності, щоб через багато літ наші нащадки змогли розпізнати на полотні світової культури неопалиму купину – незнищенну квітку, яку витворила своєю мужністю і вилеліяла любов’ю неперевершена майстриня, котра написала:

                                            Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

                                            І, може, це і є моя найвища сутність.

    Цінуймо кожну мить життя, бо вона є неповторною. Навчімося любити все навкруги: «травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня…», будьмо вдячними Богу за  ще один прожитий день.