середа, 30 грудня 2015 р.

А на порозі рік Новий....

У пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік -
З ним сердечно усіх Вас вітаю.
Зичу сонця та світлих надій,
Миру й втіхи на кожному кроці,
Також здійснення планів і мрій
У прийдешньому Новому році!

   Добігає до завершення складний 2015 рік...А на порозі рік Новий та Різдво Христове.  Зі світлими помислами та надіями на ці свята чекає увесь люд. Адже ці дні наповнені дивовижною казкою, душевним теплом та великими сподіваннями. Так, ще з дитинства кожен із нас очікує на таємно-магічну ніч, коли новорічно-різдвяними зірочками і ліхтариками висвічується нескінченна дорога наших мрій, і ми посміхаємось і...трохи сумуємо... чомусь. Ми дивимося на те, що встигли, і знову мріємо!  Я бажаю усім побачити свою дорогу до омріяного щастя і мати багато позитивної енергії, щоб іти цим шляхом щодня, зустрічаючи мудрих і щирих людей.
  Нехай прийдешній рік виправдає Ваші  добрі надії і прагнення, принесе мир та спокій, душевний затишок, взаєморозуміння, любов, достаток  у Ваші домівки. З Новим роком та Різдвом Христовим, шановне товариство!

   





четвер, 24 грудня 2015 р.

Деякі аспекти вивчення числівника

     Узгодження числівників з іменниками
При вивченні цієї теми учні стикаються із неабиякими труднощами. А тут натрапила в Інтернеті на дотепні та влучні картинки. Сподіваюсь, що вони допоможуть дітям з цікавістю та легкістю опанувати цей матеріал.





                       





 

пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

Святий гість

                       Темна нічка за шибками. 
                        Сон на крилах вже летить. 
                        Небеса блистять зірками, 
                        Та Івасик ще не спить. 
                        У голівці сонні мрії... 
                        Хмари, небо, зорі, рай.... 
                        Білі ангели-лілеї, 
                        А між ними Миколай... 
                        На санчатах щедрі дари - 
                        Вже готове все як слід. 
                        Ангели стають у пари 
                                                                     І злітають вниз, на світ... 
                                                                      Миколай, дідусь старенький, 
                                                                      Ставить дари на столі, 
                                                                      А Івась питає неньки: 
                                                                     "Ненечко, чи це мені?" 
                                                                      Темна нічка за шибками 
                                                                      Заглядає до вікон. 
                                                                      Спить Івасик біля мами, 
                                                                      Усміхаючись крізь сон... 
                                                                                                        І.Савицька

  Щороку приходить Він у кожну домівку з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається. Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай цей день стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.
                          

неділя, 13 грудня 2015 р.

Один із корифеїв українського театру

14 грудня - 175 років із дня народження Михайла Старицького, талановитого поета, драматурга, прозаїка, культурно-громадського діяча. Він був організатором театральної справи в Україні, режисером і антрепренером, видавцем, перекладачем – одним із тих невтомних трудівників, чиєю працею живиться кожна національна культура. 


пʼятниця, 11 грудня 2015 р.

пʼятниця, 27 листопада 2015 р.

Запали скорботну свічу


  28 листопада - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ
 Скорботна свіча мільйонів замордованих голодною
 смертю погасла в далекому 1933. Ми ж з Вами можемо 
запалити свічку тільки для світлої пам’яті.
 28 листопада о 16.00 — загальнонаціональна хвилина мовчання та початок акції “Запали свічку пам’яті”. 
Зроніть сльозу... Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — УКРАЇНЦІ
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас,  бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу... І хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
                                  Архівні свідчення

вівторок, 24 листопада 2015 р.

Мовні норми(катойконіми)

Суфіксальні моделі, що позначають назви мешканців населених пунктів України (катойконіми) та різних народів (етноніми)
 Із неабиякими труднощами стикаються учні при виконанні завдання, коли потрібно утворити від назв міст та країн назви мешканців чоловічого та жіночого роду. Тому ця  добірка цікавого матеріалу Ірини Фаріон стане в нагоді не тільки школярам, але й усім тим, хто цікавиться питанням мовних норм. Адже назви мешканців населених пунктів і назви народів містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованності через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотвірна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду) та -ц-і у формі множини на зразок:
полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
тернопол-ець — тернопіль-к-а — тернополь-ц-і;
луган-ець — луган-к-а — луган-ц-і.

Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:
-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;
-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;
-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;
а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.

Приєднуючись до основ з кінцевим -ів/їв, чергування [і] з [о] не відбувається через потребу зберегти звуковий склад вихідного топоніма:
Харків — харків-ець — харків-к-а — харків-ц-і;
Жашків — жашків-ець — жашків-к-а — жашків-ц-і ;
Бердичів — бердічів-ець — бердиців-к-а — бердичів-ц-і.

Якщо основа топоніма закінчується на -ськ, -к, то з огляду на закони милозвучності, вони усікаються:
Бердянськ — бердян-ець — бердян-к-а — бердян-ц-і;
Каховка — кахов-ець — кахов-к-а — кахов-ц-і.

До топонімів на -а, -е, перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси -ець, -ц-і, -к-а приєднуються з допомогою звукосполук -ів-, -ан-, -ян-, -ин-:
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — біло-церк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.

Очевидно, що за цією продуктивною моделлю утворено чужомовні етноніми на зразок:
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.

Ось низка катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам'янець-Подільський — кам'янець-подол-ець — кам'янець-поділь-к-а — кам'янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.

Другою за продуктивністю є словотвірна модель із суфіксами -анин, -янин, -чанин. Їхня синонімна повноправність із -ець не викликає сумнівів, однак їм властиве поєднання з твірними основами на:
-иц-я: Вижниця — вижнич-ан-ин — вижнич-ан-к-а — вижнич-ан-и;
Вінниця — віннич-ан-ин — віннич-ан-к-а — віннич-ан-и;
-ець: Кременець — кременч-ан-ин — кременч-ан-к-а — кременч-ан-и;
Кролевець — кролевч-ан-ин — кролевч-ан-к-а — кролевч-ан-и;
-ц-і: Чернівці — чернівч-ан-ин — чернівч-ан-к-а — чернівч-ан-и;
Ярмолинці — ярмолинч-ан-ин — ярмолинч-ан-к-а — ярмолинч-ан-и;
-цьк: Донецьк — донеч-чан-ин — донеч-чан-к-а — донеч-чан-и;
Луцьк — луч-ан-ин — луч-ан-к-а — луч-ан-и;
-ак: Судак — судач-ан-ин — судач-ан-к-а — судач-ан-и;
Токмак — токмач-ан-ин — токмач-ан-к-а — токмач-ан-и;
-ч: Галич — галич-ан-ин — галич-ан-ка — галич-ан-и;
Дрогобич — дрогобич-ан-ин — дрогобич-ан-к-а — дрогобич-ан-и;
(-к)и: Прилуки — прилуч-ан-ин — прилуч-ан-к-а — прилуч-ан-и;
Суми — сум '-ян-ин, сум-ець — сум '-ян-к-а — сум '-ян-и, сум-ц-і.

Вибірково суфікси -анин, -янин, -чанин поєднуються з деякими основами топонімів, що мають у своєму складі суфікс присвійности -ів/-їв, зокрема
Київ — ки-ян-ин (не києвлянин) — ки-ян-к-а — ки-ян-и або паралельна форма до харків-ц-і — харків '-ян-и — харків '-ян-к-а — харків '-ян-и.

Переважне вживання в усному мовленні назв жителів на -анин, -янин, -чанин, замість усталених назв із суфіксом -ець,  є шкідливе. Суфікс -ець (перші свідчення ХІV-ХV ст.) із етнонімним та катойконімним значенням здобув перемогу над -анин, -янин що ближче до ХХ ст., однак радянська доба асиміляційно призупинила цей процес. Позаяк теперішня культура по-згубному двомовна, то відстояти питому позицію -ц-і (-ець) у наступі продуктивної в російській мові моделі -чан-и - це, образно кажучи, елементарне бажання не дати чужинцеві (себто англічанам, датчанам, кримчанам, розумій - московитам) збити себе з ніг. Суфікси -анин, -янин, -чанин треба залишити хіба у тих позиціях, де не можна вжити суфікса -ець: Вінниця - вінничанин - вінничанка - вінничани. Слушно дивувався із засилля «анинів-чанинів»                             Б. Антоненко-Давидович: «Хтозна-чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка - на позначення жителів Лубен чи канівець, канівка - на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука ч треба, щоб у назві був звук к: порівняйте: м. Гребінка  - гребінчанин, хоча природним є також гребінківець). Так само був би здивований М. Бажан, якби побачив, що його «краплі данського короля» у сучасних виданнях перетворилися у «краплі датського короля».
На цій самій асиміляційній дорозі прикметникові похідні: данськ-ий, даній-ськ-ий (не дат-ськ-ий, як у СУМі ІІ, с. 214), азій-ськ-ий (не азіат-ськ-ий, що тлумачений у СУМі як «те саме, що азій-ськ-ий»—І, с. 24); рівен-ськ-ий, рівн-ян-ський, Рівенщина, Рівенська область (не ровен-ськ-ий).

четвер, 5 листопада 2015 р.

Співець козацької слави

      6 листопада - 160 років із дня народження Дмитра Яворницького
      Це був учений і діяч із дуже широким колом інтересів: історик, археолог, фольклорист, етнограф, лексикограф, письменник-прозаїк, що пробував свої сили й у віршуванні. Але в центрі його уваги була історія Запоріжжя, в яке він був по-юнацькому закоханий. На думку М. Рильського, "запорозький характерник" (так по-доброму він називав Яворницького) - це "одна з найсвоєрідніших постатей і один із найцільніших характерів".

середа, 4 листопада 2015 р.

Особливості проведення ЗНО-2016

    Український центр оцінювання якості освіти затвердив характеристики тестів зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року. Зокрема, ці характеристики містять інформацію про загальну кількість завдань кожного тесту, форми завдань, що будуть використані при тестуванні, схеми оцінювання та інші особливості проведення ЗНО. 

    Про особливості тесту  з української мови та літератури читайте за посиланням

понеділок, 2 листопада 2015 р.

Для тих, хто любить і шанує рідне слово

   Уже традиційно у День української писемності та мови(9 листопада) відбуватиметься унікальна подія - звучатиме Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
  Акцію започатковано з 2000 року. “Відтоді щороку всі охочі – в Україні та за її межами – можуть узяти участь у написанні радіодиктанту і не тільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, а й продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово”, – повідомляє Держкомтелерадіо.
    Як і у попередні роки, диктуватиме спеціально підготовлений текст відомий лінгвіст та радіоведучий Олександр Авраменко зі студії на Хрещатику, 26. А почесні гості писатимуть його в аудиторії ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
   Серед гостей, яких очікують журналісти, будуть віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, міністр освіти Cергій Квіт, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, митці, науковці, громадські діячі, а також двадцять найкращих учнів київських шкіл.
   Передбачають, що цього року збільшиться загальна кількість учасників радіодиктанту, адже вперше його транслюватимуть одночасно в радіо- та телеефірі.У написанні диктанту, зазначають його організатори, може взяти участь кожен охочий. Для цього треба увімкнути об 11.00 перший канал Українського радіо або телеканал «UA.Перший». Диктант міститиме 160-170 слів. Для перевірки слід надіслати його протягом двох днів на адресу : 01001, Київ-1, вул. Хрещатик, 26.
   Дорогі друзі, не будьмо байдужими! Продемонструймо свою причетність до ВЕЛИКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ!


Джерело: <a href="http://litakcent.com/2015/11/02/radiodyktant-nacionalnoji-jednosti-vidbudetsja-9-lystopada/">ЛітАкцент</a>

вівторок, 27 жовтня 2015 р.

Стежками Франка

                                                                             І знов я бачу тя, село моє родинне
                                                                                                                      І. Франко
   Щороку тисячі людей їдуть на батьківщину Івана Франка. Їдуть, щоб вклонитися землі, яка дала Україні і світові Титана думки і праці, пройти стежками Франкового дитинства, подихати повітрям, що настояне Каменяревою музою, ступити на ті шляхи, якими Він пішов у далекий світ.
  Пройшлися і ми тими перехресними стежками Івана Франка, напились цілющої води з його криниці, оглянули прекрасні краєвиди мальовничого села і переконались, що серед такої розкішної природи справді народжуються генії.
  А ось і світлі спомини - світлини з нашої мандрівки.



вівторок, 13 жовтня 2015 р.

Сила нескорених

  14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці,  ми вперше святкуватимемо День захисника України під гаслом "Сила нескорених".
 "Українські воїни, які відстоюють незалежність і суверенітет країни у війні з російським агресором, продемонстрували саме силу нескорених", -  заявив президент під час виступу на Всеукраїнському форумі учасників АТО.
 Ці знаменні дати нерозривно пов’язані між собою, символізують зв’язок поколінь, давню історичну традицію, а тому особливо шануються українцями.
   Пресвята Богородиця вважалася покровителькою і заступницею славного війська козацького та всього українського люду. І сьогодні ми звертаємось до Матері Божої з проханням про мир, добро, про гідне і щасливе майбутнє нашого народу, аби на людей зійшла благодать, а душі наповнилися любов’ю, щирістю і всепрощенням.
  Сердечно бажаю Вам, дорогі наші захисники, родинного щастя, сімейного затишку, козацького здоров’я, невичерпної енергії і миру! Хай єднає нас незгасне світло віри і допомагає високе покровительство Пресвятої Богородиці.



неділя, 4 жовтня 2015 р.

Іти своєю дорогою..

  Якщо люди самі не вміють літати, то нехай навчать своїх дітей. Літати високо, далеко, красиво. І настане час, коли діти розкриють крила і... полетять. Нехай дорослі просто підуть за дітьми, щоб оберігати їх від падіння. І тоді вийде, що вони теж летять...
 Учити літати...
 Учити  мріяти...
 Учити творити...
 Це призначення педагога.

                               Притча про Вчителя
   Довгі роки жив Учень у Вчителя, пізнаючи його мудрість. Крім того, звичайно, він робив багато інших необхідних для них обох речей:  збирав хмиз для вогнища, носив воду з джерела, прибирав у печері, де вони вдвох жили, ходив на полювання. А коли до Вчителя приходили люди за порадою,Учень уважно слухав, що той говорить. Інколи Вчитель сам розпочинав розказувати різні історії про далекі краї, про дивовижні звичаї чужинців,  про мудреців, що  жили за морями... Але це бувало дуже рідко: хіба лише коли до них довго ніхто не приходив і Вчителю ставало сумно  - хотілося побалакати, та не було з ким. Решту ж часу все їхнє спілкування зводилося до вітань із початком нового дня та  побажань доброї ночі. Навіть  у господарстві, якщо це слово підходить до тих злиднів, в яких вони жили, Учень вже сам, без наказу Вчителя, знав, що має робити.
  Так вони жили разом довгі роки. Незважаючи на скупість повчань Учителя та скромність їхнього столу,Учень за всі ці роки жодного разу навіть не подумав про те, щоб його покинути. Та одного дня Вчитель захворів. Погляд його затьмарився, він зліг. Часто шепотів щось, часом кричав чи то на якійсь чужинській мові, чи то просто щось незрозуміле Учневі. Тим часом люди, які продовжували приходити до нього за порадами, поверталися ні з чим. Вчитель не міг їм допомогти, а Учень не міг давати поради замість Вчителя. Та запаси їжі закінчувалися, а Вчитель все не одужував.
  Одного ранку Учень зрозумів, якщо він сьогодні нічого не заробить, то завтра їм нічого буде їсти. І, коли прийшли люди до Вчителя, він не прогнав їх, а вислухав і порадив чинити так, як сам вважав за потрібне. Так продовжувалося день за днем. Вчитель почав одужувати. Він вже не марив. Потроху почав  сидіти, потім просив Учня виводити його на свіже повітря. Слухав, не втручався і не поправляв повчання-настанови Учня. Одного сонячного ранку вчитель зрозумів, що вже є цілком зоровим. Він сам, опираючись лише на палицю-посох, вийшов з печери. На той час і Учень повернувся з лісу, де збирав цілющі трави та ягоди.
-   Доброго дня, Вчителю! – привітався він, зрадівши, що Вчитель сам вийшов з печери.
-   Гарний день сьогодні, дуже гарний, - відповів Вчитель.
-   Чого бажаєте, Вчителю ? – запитав Учень.
-   А даси слово, що виконаєш моє бажання? – посміхнувся в бороду старець.
-   Звичайно! Зроблю все, що забажаєте, Вчителю!
-   Ти добре подумав? – не вгавав старий.
-   Так, Вчителю!
-  Моє бажання просте, - врешті пояснив наставник. – Хочу, щоб Ти негайно покинув мене, мою печеру, цю гору і ніколи сюди не повертався. Я дякую Тобі за все, що Ти робив для мене всі ці роки, які ми разом прожили. За те, що не дав мені померти і вилікував-виходив мене, коли я хворів. Але зараз я здоровий і бажаю, щоб Ти залишив мене.  
-  За що, Вчителю, ви мене проганяєте!? – тільки і спромігся запитати остовпілий Учень.
-  Не питай мене більше нічого, збирайся і йди своєю дорогою! – відповів Учитель.
Учневі нічого не залишалося, як виконати волю наставника. Довгі роки блукав він дорогами світу, носячи з собою образу за невдячність Вчителя.Коли вже Учень посивів-постарів... Одного гарного ранку, проходячи повз дерево, побачив, як якась  пташка виштовхує пташеня з гнізда, змушуючи його вчитися самостійно літати. І цієї миті Учень врешті зрозумів зміст останніх слів Вчителя: “... і йди своєю дорогою”. “Яким же я був дурнем! ” – сказав він собі. “Скільки років я носив у серці чорну образу замість вдячності мудрому вчителеві”. Він підвів голову, подивився на синє безхмарне ранкове небо. І йому чомусь стало легко-легко на душі, неначе з неї впав страшенний тягар.
“Йти своєю дорогою”, -  посміхнувся він в сиву бороду і пішов далі.
  Кожен із нас іде нареченою йому дорогою. Цей шлях надзвичайно складний, але він наш.   

вівторок, 22 вересня 2015 р.

Болять ті "мовні покручі"...

  Який справжній українець не бажає бачити свою націю духовно здоровою?! Ми дуже часто говоримо про забруднене довкілля. Та погодьмось: наша мова в гіршому стані. Пам'ятаймо: з якого джерела питимемо, такими й будемо - здоровими людьми чи нікчемними манкуртами-мутантами. 
  Сьогодні різні ЗМІ рясніють неграмотним слововживанням. Мовні покручі нерідкість і у творах молодих авторів та й, зрештою, не тільки молодих. У досвідчених, на жаль, цього "добра" також  вистачає. А у рекламах та різноманітних оголошеннях - і поготів. Що вже й казати про мовлення наших депутатів! То чому ми змушені це терпіти?
   Пропоную вашій увазі добірку замальовок із "Етюдів про мову" П. Федотюка. Спробуйте з'ясувати причини мовних помилок.
1. Чуєш не тільки від коментарів, а й від освічених людей : " Моя улюблена дружина". Подумати б, у нього гарем. Адже "улюблений" - це один з багатьох: улюблений фільм, спортивний клуб, колір...Коли ж про єдину живу істоту, то тут доречним буде слово "коханий"(любий): кохана дружина, коханий чоловік, люба матуся....
2. Журналіст і видавець розмовляють у радіопередачі про наболіле: скалічену мову видань, навалу помилок на їхніх сторінках. Мимоволі переймаєшся тим запалом. І раптом:
- А як ви відноситесь до...
- Приймаємо участь у....
І все, далі можна не слухати. І так зрозуміло, звідки беруться ті помилки.
3. Начитаєшся програм, наслухаєшся по телебаченню "музпарадів самих, самих" і ніяк не позбудешся відчуття: є мова УКРАЇНСЬКА, а є МОВБИ-УКРАЇНСЬКА - тих-таки програм того-таки телебачення!
4. І ось така чудасія: "суд відмовив у збудженні(замість у порушенні) справи" - з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!
5.А ось як неправильно підібраний відповідник  до російського "беспокоить" перетворює банальний діалог на анекдот:
Телефонують чоловікові:
- Це вас хвилює Зоя Пилипівна.
- Ви зовсім не хвилюєте мене...
6. Погляд зупиняється на невправно заримованих рядках:
Шановні  оболонці!
Пийте на здоров'я
Джерельну й лучисту
Воду цілющу та чисту!
Гм-гм: чисту, але "лучисту"? Ситуацію, мабуть, не врятувало б і українське "променисту". Адже з людської пам'яті  не йде чорнобильське "опромінення" ...
   А як вам таке: Ігор трощить половецькі шоломи разом зі своїми воїнами(з учнівського твору).  Шановні жителі нашого села і просто люди!(із виступу голови сільради).Кіоск не працює. На больничному(із оголошення)...
   Дорогі читачі, це всього-на-всього тільки певні  штрихи  цієї болючої теми. Таких прикладів є безліч. Дбаймо все-таки про красу і силу рідного УКРАЇНСЬКОГО слова! Уникаймо помилок, адже вони дуже дорого нам коштують, а часом залишаються непоправними.

неділя, 20 вересня 2015 р.

Все упованіє моє на Тебе, Мати, возлагаю...

21 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці                       
      Ось і знову ступила на наш поріг золотосяйна осінь.  Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками барв, а над нею -синє, чисте, бездонне небо. Здається, ніби прийшла Прекрасна Діва Марія і  розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя. І  увібрала ця осінь усю красу, непорочність, усе щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям . Тієї, що стояла біля Його хреста, а серце Її вмивалося кров'ю. Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне  людьми лихо, стала їх найпершою захисницею. Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах:
                                                     Діво Пресвятая, Матір матерів,
                                                    пригорни до серця всіх своїх синів.
                                                    Освіти їх душі світлом золотим,
                                                    виповни любов'ю неспокійний дім,
                                                    научи, як землю вберегти від зла
                                                    розумом, діянням і крилом тепла.
                                                   Зоре-зорянице, сонце доброти,
                                                   землю України щастям освіти!


понеділок, 7 вересня 2015 р.

Важливі зміни

Програма ЗНО-2016 з української мови та літератури(зі змінами)                                                                             Детальніше

вівторок, 1 вересня 2015 р.

А вересень кличе до школи...

  Промайнуло тепле та радісне літечко...І знову  ранок першого вересневого дня повниться мелодійними звуками шкільного дзвоника. Вулиці розквітають від дитячого щебету, юнацьких посмішок та чарівної хуртовини осінніх айстр. Ностальгічні погляди дорослих, душевний щем, смуток і радість –усе переплелося разом. Це наш край, наша держава зустрічають День знань - справжнє всенародне свято мудрості, доброти і людяності.
  Усі шляхи цього дня ведуть до школи. Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття незвіданої, осяйної і часто нелегкої дороги – дороги до знань, до нових звершень.
   Бажаю усім школярам, студентам на цьому шляху підкорити нові вершини, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. А педагогам - невичерпної енергії, сили духу та творчого натхнення.
Зі святом, дорога шкільна родино!




неділя, 23 серпня 2015 р.

"Ми, українці, були, є і завжди будемо вільними!"

  Дорогі друзі, сьогодні, напередодні Дня Незалежності, варто сказати про того, хто був одним із головних творців незалежної України. І це -  В'ячеслав Чорновіл. Цієї людини, на жаль, уже немає з нами, але яка б це була важлива для нашої держави постать в тяжке сьогодення!
 Саме Він вперше проголосив гасло: «Вперед на схід!». Адже розумів, що потрібно бути єдиними з українцями зі східних регіонів незважаючи на те, що далеко не всі були перейняті національною ідеєю.
  Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Це знову ж таки Він 24 роки тому запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий стяг, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту. Під оплески депутатів о 9-ій вечора опозиціонери внесли державний прапор, хтось співав "Ще не вмерла Україна".

  Зробімо невеличкий екскурс... 4 березня 1990 р. (уперше в СРСР) відбулися демократичні вибори, за результатами яких Чорновола було обрано народним депутатом, а також депутатом Львівської обласної ради. Його політична позиція була чітко окреслена - боротьба за повну державну незалежність України.
 3 квітня 1990 р. до квітня 1992 р. Чорновіл - голова Львівської облради і облвиконкому. У цьому статусі Він розрубав гордіїв вузол протиріч радянської Конституції стосовно пріоритетності її статей щодо суб'єктів реальної влади в державі. Прийнятий 26 квітня 1990 р. Декрет Львівської облради „Про владу" чітко визначив, що „вся повнота влади на території Львівської області переходить до рад народних депутатів як вищого органу державної влади на Львівщині. Відповідно будь-яке втручання партійних чи громадських організацій у діяльність рад є неприпустимим". Під керівництвом В'ячеслава Чорновола Львівщина стала П'ємонтом боротьби українського народу за суверенну державу.
  Чорновіл поступово ставав постаттю всеукраїнського масштабу. Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Він - кандидат у Президенти України від Народного руху. На виборах 1 грудня 1991 р. В'ячеслав Чорновіл зайняв друге місце, набравши 23,27 % голосів. Згодом - народний депутат кількох скликань, керівник депутатської фракції Народного руху України. На ІІІ Всеукраїнських зборах Руху         29 лютого 1992 р. був обраний співголовою Народного руху України, а в грудні 1992 р. - головою на всіх наступних з'їздах цієї громадської організації. 3 квітня 1992 р. В'ячеслав Чорновіл перейшов на постійну роботу до Верховної Ради України. Був членом української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи з 1995 р.
 Не полишав В'ячеслав Чорновіл і журналістської діяльності. Був шеф-редактором незалежної громадської політичної газети „Час/Time", у якій систематично вів „колонку редактора", друкував виступи, коментарі. В'ячеслав Максимович прагнув створити український часопис сучасного стилю, „де було б багато інформації і ще більше свіжого політичного, економічного, культурологічного аналізу. Щоб газета не тільки прогнозувала, але   впливала на ситуацію в державі та не пленталася за подіями..."
  Життя В'ячеслава Чорновола раптово обірвалося в розквіті творчих сил, на злеті його політичної кар'єри. 25 березня 1999 р. він загинув в автокатастрофі під Борисполем. Його трагічна смерть дещо призупинила відродження та становлення нашої держави. Однак боротьба за Україну, за українську мову, український суверенітет, українську цілісність, розпочата Чорноволом, триває. А багато його висловів стали життєвим кредо для мільйонів українців:
 „Ми, українці, були, є і завжди будемо вільними!" 
 "Треба мати на українській землі державу українського народу"
"Я вірю в силу духу українського народу!"
"Україна розпочинається з тебе!"  
Про найцікавіші факти першого Дня Незалежності читайте за посиланням
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...