Болять ті "мовні покручі"...

  Який справжній українець не бажає бачити свою націю духовно здоровою?! Ми дуже часто говоримо про забруднене довкілля. Та погодьмось: наша мова в гіршому стані. Пам'ятаймо: з якого джерела питимемо, такими й будемо - здоровими людьми чи нікчемними манкуртами-мутантами. 

  Сьогодні різні ЗМІ рясніють неграмотним слововживанням. Мовні покручі нерідкість і у творах молодих авторів та й, зрештою, не тільки молодих. У досвідчених, на жаль, цього "добра" також  вистачає. А у рекламах та різноманітних оголошеннях - і поготів. Що вже й казати про мовлення наших депутатів! То чому ми змушені це терпіти?

   Пропоную вашій увазі добірку замальовок із "Етюдів про мову" П. Федотюка. Спробуйте з'ясувати причини мовних помилок.

1. Чуєш не тільки від коментарів, а й від освічених людей : " Моя улюблена дружина". Подумати б, у нього гарем. Адже "улюблений" - це один з багатьох: улюблений фільм, спортивний клуб, колір...Коли ж про єдину живу істоту, то тут доречним буде слово "коханий"(любий): кохана дружина, коханий чоловік, люба матуся....

2. Журналіст і видавець розмовляють у радіопередачі про наболіле: скалічену мову видань, навалу помилок на їхніх сторінках. Мимоволі переймаєшся тим запалом. І раптом:

- А як ви відноситесь до...

- Приймаємо участь у....

І все, далі можна не слухати. І так зрозуміло, звідки беруться ті помилки.

3. Начитаєшся програм, наслухаєшся по телебаченню "музпарадів самих, самих" і ніяк не позбудешся відчуття: є мова УКРАЇНСЬКА, а є МОВБИ-УКРАЇНСЬКА - тих-таки програм того-таки телебачення!

4. І ось така чудасія: "суд відмовив у збудженні(замість у порушенні) справи" - з ласки несумлінних мовців дістала і юристів еротика!

5.А ось як неправильно підібраний відповідник  до російського "беспокоить" перетворює банальний діалог на анекдот:

Телефонують чоловікові:

- Це вас хвилює Зоя Пилипівна.

- Ви зовсім не хвилюєте мене...

6. Погляд зупиняється на невправно заримованих рядках:

Шановні  оболонці!

Пийте на здоров'я

Джерельну й лучисту

Воду цілющу та чисту!

Гм-гм: чисту, але "лучисту"? Ситуацію, мабуть, не врятувало б і українське "променисту". Адже з людської пам'яті  не йде чорнобильське "опромінення" ...

   А як вам таке: Ігор трощить половецькі шоломи разом зі своїми воїнами(з учнівського твору).  Шановні жителі нашого села і просто люди!(із виступу голови сільради).Кіоск не працює. На больничному(із оголошення)...

   Дорогі читачі, це всього-на-всього тільки певні  штрихи  цієї болючої теми. Таких прикладів є безліч. Дбаймо все-таки про красу і силу рідного УКРАЇНСЬКОГО слова! Уникаймо помилок, адже вони дуже дорого нам коштують, а часом залишаються непоправними.

Все упованіє моє на Тебе, Мати, возлагаю...

21 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці                       

      Ось і знову ступила на наш поріг золотосяйна осінь.  Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками барв, а над нею -синє, чисте, бездонне небо. Здається, ніби прийшла Прекрасна Діва Марія і  розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя. І  увібрала ця осінь усю красу, непорочність, усе щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям . Тієї, що стояла біля Його хреста, а серце Її вмивалося кров'ю. Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне  людьми лихо, стала їх найпершою захисницею. Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах:
                                                     Діво Пресвятая, Матір матерів,
                                                    пригорни до серця всіх своїх синів.
                                                    Освіти їх душі світлом золотим,
                                                    виповни любов'ю неспокійний дім,
                                                    научи, як землю вберегти від зла
                                                    розумом, діянням і крилом тепла.
                                                   Зоре-зорянице, сонце доброти,
                                                   землю України щастям освіти!

Важливі зміни

Програма ЗНО-2016 з української мови та літератури(зі змінами)                                                                             Детальніше

А вересень кличе до школи...

  Промайнуло тепле та радісне літечко...І знову  ранок першого вересневого дня повниться мелодійними звуками шкільного дзвоника. Вулиці розквітають від дитячого щебету, юнацьких посмішок та чарівної хуртовини осінніх айстр. Ностальгічні погляди дорослих, душевний щем, смуток і радість –усе переплелося разом. Це наш край, наша держава зустрічають День знань - справжнє всенародне свято мудрості, доброти і людяності.

  Усі шляхи цього дня ведуть до школи. Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття незвіданої, осяйної і часто нелегкої дороги – дороги до знань, до нових звершень.

   Бажаю усім школярам, студентам на цьому шляху підкорити нові вершини, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. А педагогам - невичерпної енергії, сили духу та творчого натхнення.

Зі святом, дорога шкільна родино!

"Ми, українці, були, є і завжди будемо вільними!"

  Дорогі друзі, сьогодні, напередодні Дня Незалежності, варто сказати про того, хто був одним із головних творців незалежної України. І це -  В'ячеслав Чорновіл. Цієї людини, на жаль, уже немає з нами, але яка б це була важлива для нашої держави постать в тяжке сьогодення!

 Саме Він вперше проголосив гасло: «Вперед на схід!». Адже розумів, що потрібно бути єдиними з українцями зі східних регіонів незважаючи на те, що далеко не всі були перейняті національною ідеєю.

  Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Це знову ж таки Він 24 роки тому запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий стяг, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту. Під оплески депутатів о 9-ій вечора опозиціонери внесли державний прапор, хтось співав "Ще не вмерла Україна".

  Зробімо невеличкий екскурс... 4 березня 1990 р. (уперше в СРСР) відбулися демократичні вибори, за результатами яких Чорновола було обрано народним депутатом, а також депутатом Львівської обласної ради. Його політична позиція була чітко окреслена - боротьба за повну державну незалежність України.

 3 квітня 1990 р. до квітня 1992 р. Чорновіл - голова Львівської облради і облвиконкому. У цьому статусі Він розрубав гордіїв вузол протиріч радянської Конституції стосовно пріоритетності її статей щодо суб'єктів реальної влади в державі. Прийнятий 26 квітня 1990 р. Декрет Львівської облради „Про владу" чітко визначив, що „вся повнота влади на території Львівської області переходить до рад народних депутатів як вищого органу державної влади на Львівщині. Відповідно будь-яке втручання партійних чи громадських організацій у діяльність рад є неприпустимим". Під керівництвом В'ячеслава Чорновола Львівщина стала П'ємонтом боротьби українського народу за суверенну державу.

  Чорновіл поступово ставав постаттю всеукраїнського масштабу. Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Він - кандидат у Президенти України від Народного руху. На виборах 1 грудня 1991 р. В'ячеслав Чорновіл зайняв друге місце, набравши 23,27 % голосів. Згодом - народний депутат кількох скликань, керівник депутатської фракції Народного руху України. На ІІІ Всеукраїнських зборах Руху         29 лютого 1992 р. був обраний співголовою Народного руху України, а в грудні 1992 р. - головою на всіх наступних з'їздах цієї громадської організації. 3 квітня 1992 р. В'ячеслав Чорновіл перейшов на постійну роботу до Верховної Ради України. Був членом української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи з 1995 р.

 Не полишав В'ячеслав Чорновіл і журналістської діяльності. Був шеф-редактором незалежної громадської політичної газети „Час/Time", у якій систематично вів „колонку редактора", друкував виступи, коментарі. В'ячеслав Максимович прагнув створити український часопис сучасного стилю, „де було б багато інформації і ще більше свіжого політичного, економічного, культурологічного аналізу. Щоб газета не тільки прогнозувала, але   впливала на ситуацію в державі та не пленталася за подіями..."

  Життя В'ячеслава Чорновола раптово обірвалося в розквіті творчих сил, на злеті його політичної кар'єри. 25 березня 1999 р. він загинув в автокатастрофі під Борисполем. Його трагічна смерть дещо призупинила відродження та становлення нашої держави. Однак боротьба за Україну, за українську мову, український суверенітет, українську цілісність, розпочата Чорноволом, триває. А багато його висловів стали життєвим кредо для мільйонів українців:

 „Ми, українці, були, є і завжди будемо вільними!" 

 "Треба мати на українській землі державу українського народу"

"Я вірю в силу духу українського народу!"

"Україна розпочинається з тебе!"  

Про найцікавіші факти першого Дня Незалежності читайте за посиланням

Поетична сторінка

  Яблуко, звичайно ж, є одним із атрибутів великого релігійного свята Спаса, або Преображення Господнього, що відзначається 19 серпня. Головною святковою стравою були й лишаються свячені яблука з медом, що їх запивають виноградним або яблучним вином,  «щоб садовина родила».

 Свячені ж яблука високо цінуються як лікувальний засіб.

  У фольклорній та книжній поезії усталеними символічними значеннями яблука є дівоча краса, достаток, чистота, добро, Батьківщина.

 Говорячи про яблуко як образ української писемної поезії, відразу згадується твір «Яблука доспіли, яблука червоні…» Максима Рильського. Тут усе дихає щедрістю благодатної української осені, багатством яблуневих садів, жовтих, доспілих нив. У вірші змальовано відчутну картину ранньої осені, бабиного літа, яка вивершується у «достиглості» людських почуттів:

                                               Яблука доспіли, яблука червоні! 

                       Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
                       Ти мене, кохана, приведеш до поля,
                       Я піду — і, може, більше не прийду.

                       Вже й любов доспіла під промінням теплим,
                       І її зірвали радісні уста, —
                       А тепер у серці щось тремтить і грає,
                      Як тремтить на сонці гілка золота.

                      Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
                      Плугатар у полі ледве маячить…
                      Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
                      Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Дорогі читачі, спробуйте також відчути захоплення красою та щедрістю осінніх дарунків у поезії А. Малишка "Яблука".

                                           Я люблю, як буває осінню 

                                           пахне яблуками у хаті.
                                           Он лежать вони, повні просині, 

                                           повні сонця, немов на святі;
                                           крутобокі і вітром точені,
                                           на весілля десь приурочені, 

                                           повисають на гільце зрубане
                                           і самі бубонять, як бубони...
                                           Звуться зорями і ранетами,
                                           повні пахощів, соком гожі, 

                                           доспівали попід планетами,
                                           і планети — на них же схожі.
                                           Мились росами десь під тучею,
                                           в землю падали в добрім літі,
                                           і ставала земля пахучою,
                                           ніби яблуко на орбіті...

                                                                                                                          

Таємниця Франкового прізвища

    Уже віддавна предметом уваги мовознавців у галузі ономастики стало походження прізвищ великих, видатних, відомих осіб і навіть простолюду. Адже в них зафіксовано дещицю великої історії не тільки однієї родини, але й цілого народу. Над розгадкою таємниці тих чи інших прізвищ нині працюють чимало українських мовознавців. Вони поступово проливають світло на складне й неоднозначне питання, хоча за відсутністю чи недостатністю джерельної бази їм це вдається далеко не завжди. Взяти прізвище Івана Франка. Чому вирішили звернутися до його витоків і ми? Бо нині вже є принаймні декілька  наукових праць, на які можна опертися в пошуку правдоподібної відповіді. 

Детальніше читайте тут