понеділок, 31 грудня 2018 р.

З Новим роком!


 А що? І я спочину на хвилинку.
Сама собі запалюю ялинку.
Ліхтарики нехай замерехтять,
сніжиночки нехай собі летять.
І про життя спитаю у зозульки.
Boнa мовчить, обкльовує бурульки.
Над нею висить шишечка кедрова.
Життя складне, зозулька паперова.
І поживу в малесенькій хатинці,
що так притульно висить на ялинці,
де заглядає в зоряні віконця
Кіт у чоботях з вусами гасконця.
І там ніхто мене вже не дістане,
і срібен дощик йти не перестане.
І знову тихо погашу ялинку...
А що, і я спочила на хвилинку.
                                 Л. Костенко
Друзі, вітаю Вас із прийдешнім Новим роком!
У це  свято світ навколо стає яскравішим, очі світяться від захоплення, відбуваються приємні й незабутні пригоди. Так нехай примножаться казкові миті у Вашому житті, у новорічну ніч хай торкнуться Вас чари .І хай усі бажання обов’язково збудуться!

неділя, 2 грудня 2018 р.

Урок-поетична свіча


  Їх прийняло небо,  залишивши списки…
30 листопада у Великодідушицькій опорній СЗОШ І-ІІІ ст. учнями 8 класу був проведений урок гідності та патріотизму. Говорили про тих, хто, не задумуючись, віддав своє життя в ім’я свободи. А це – Герої Майдану та Герої війни на Сході України. Переглянули коротку хроніку подій Революції Гідності, щоб відчути всю глибину трагедії та зрозуміти, чому за своє прагнення волі, європейські настрої українці сплатили життям. Окрема сторінка була присвячена кіборгу Андрієві Грицану, Герою, який загинув, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність України. Серце плакало…і сльози капали…, коли ансамбль «Оберіг»(керівник М. Пак) виконав пісні: «Над землею тумани», «Плакала калина», «Нас весна не там зустріла»…На завершення восьмикласники звернулися до всіх присутніх від імені новітніх Героїв «дожити… долюбити… доказати…». Зробити все те, що не змогли вони. Тому нашим обов’язком є памятати їхній подвиг і будувати ту державу, за яку вони загинули.

неділя, 11 листопада 2018 р.

Перевіряємо свій радіодиктант!

                                                                  Крила України
Що спадає на думку, коли чуємо слово «мрія»? Щось піднесене: небо, крила, політ… Недарма саме «Мрією» назвали найбільший у світі літак, сконструйований, до речі, у Києві. Щоб злетів цей велетенський і, на перший погляд, непідйомний залізний птах у синю височінь, свій досвід і талант у нього вклали люди різних національностей. Власне, сила наша в тому, що нас багато і ми різні. А здійснених разом, здавалося б, нездійсненних мрій нам не бракує.
Скажімо, Сергій Параджанов, вірменин за походженням, захопив увесь світ фільмом «Тіні забутих предків», зібравши десятки нагород на численних міжнародних кінофестивалях. Народжена в російському Смоленську Тетяна Яблонська полонила наші душі українськими мотивами, від споглядання яких неначебто очищаєшся й стаєш добрішим. А як не згадати нащадка давнього грузинського роду Iвана Кавалерідзе, якого знають у світі як талановитого українського скульптора, що перетворював мармур на живі фігури?
Упродовж сторіч земля від Сяну й до самого Дону кожного обдаровує творчими крилами. Головне – усім нам робити свою справу з любов’ю, відчувати політ, і тоді обов’язково мрія здійсниться!
164 слова
Автор диктанту: Олександр Авраменко

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...