Те, що нам казали, коли ми були дітьми:
Не біжи; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби; мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від мене; йди бавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бо впадеш; тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти вже великий; йди спати; вставай, вже пізно; я маю роботу; бався сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з повним ротом...
Те, що ми хотіли б почути:
Люблю тебе; ти гарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо про тебе; як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти - дуже милий; приємний; розкажи, що ти відчував; ти - щасливий? мені приємно, коли ти смієшся; плач, якщо хочеш; кажи те, що хочеш; чому страждаєш? що тобі не подобається? довіряю тобі; мені приємно з тобою; хочу розмовляти з тобою; мені приємно слухати тебе; ти мені подобаєшся такий, який ти є; гарно бути разом; скажи, якщо я помилився...
Навколо тебе є багато людей, що чекають на слова, які хотіли почути ще в дитинстві...
Так, у дитинстві багато з нас хотіли б чути інші слова. Також погоджуюся з думкою, що багато людей досі чекають на слова, які б хотіли почути ще в дитинстві… Я, мабуть, ЩАСЛИВИЙ у Бога, бо більшість слів з тих, які «ми хотіли б почути», почув. І не тільки чув їх, але й сам промовляв… А Ти, Іванко??? А Твої читачі???
ВідповістиВидалитиСлово, яке ТВОРИТЬ, неможливо не впізнати та не почути.Воно змінює не лише людину, але і світ навколо.Так, я часто чула і чую такі слова...А ще стараюсь більше таких "слів, що кожен хотів би почути", говорити сама. Адже кожне вимовлене слово стає частинкою людини. Тому воно має йти від серця. Але і чути один одного треба також серцем!!! Тож навчімося вміло поєднувати щиру дитячу безпосередність із мудрою делікатністю дорослого!!!
ВидалитиДякую, п. Ігорю, за щирість Ваших слів.
У Твоїх коментарях, Іванко, така глибина і стільки поезії, що треба бути хоч "трохи поетом" і "трохи філософом", мати чутливе серце, щоб збагнути всю глибину Твоїх слів і поетичність Твоєї душі...!!!
ВидалитиДякую за тепло адресованих рядків.Тільки те слово, що йде з глибин душі, здатне передати найтонші порухи людського почуття та бути безмежним...Щаслива, що мене оточують люди, котрі вміють відкрити свої серця і вловити глибину та філософію моїх слів.
ВидалитиДоброго вечора, Іванно! Якось я закрутилася і не мала змоги активно відвідувати "Палітру" (то їздила в Київ, то співробітника забрали в АТО і ми всі переймалися, як би йому допомогти), але тепер "виправляюсь" і знову присутня на дружній бесіді. Кожен ваш допис - це окрема історія, яка спонукає до роздумів. Я не дуже добре пам'ятаю своє дитинство, але зловила себе на думці, що окрім слів, які діти хочуть почути вживаю ще і ті "ЯКІ НАМ ГОВОРИЛИ В ДИТИНСТВІ". ми весь час поспішаємо і не звертаємо уваги на бажання наших рідних і близьких, а вартувало б... Тому велике спасибі за тему, яку ви зачепили, іноді треба, щоб нас хтось підштовхнув до змін... на краще...
ВідповістиВидалитиНаталю, та все гаразд. Сьогодення надто важке.Час шаленими темпами біжить, що ледь встигаєш...Кожен має свої турботи. Та дружні стосунки від цього не змінюються.
ВидалитиА щодо "однієї історії", то інколи треба навчитися прислухатися...Стати на момент спілкування тією людиною, з якою ти розмовляєш. І тоді з уст будуть линути слова, зігріті теплом наших сердець.Саме таких слів не вистачає...
Щиро вдячна, що поділились своїми думками.
Ой... як тих слів не вистачає... І не тільки в дитинстві... Іноді все життя маленька людина чекає на те добре слово, бо слово - то найкращі ліки від самотності, жорстокості, байдужості... Добре слово може змінити нас і світ навколо нас.
ВідповістиВидалитиКолись потрапила мені до рук книга Я. Радевича-Винницького "Етикет і культура спілкування". Після прочитання переконалася: якщо б усі дотримувались мовної делікатності, то життя наше було прекрасним, стількох міжособистісних проблем вдалось би уникнути... Хто ж, як не ми, нестиме між люди це добре слово? Не забуваймо про це!
Слова...слова...Вони бувають різні...Та ми говоримо про терпеливі, добрі, чудодійні...Кожна людина надає почутим словам своє значення і свою глибину. Та тільки ті слова мають сенс і щось важать, які підкріплені реальними діями. Світ такий жорстокий,тому робімо його ДОБРІШИМ! "Часом досить одного промінчика"...
ВидалитиЩиро дякую, п. Маріє, що відгукнулись на допис та взяли участь у розмові.