Дорогі друзі, сьогодні, напередодні Дня Незалежності, варто сказати про того, хто був одним із головних творців незалежної України. І це - В'ячеслав Чорновіл. Цієї людини, на жаль, уже немає з нами, але яка б це була важлива для нашої держави постать в тяжке сьогодення!
Саме Він вперше проголосив гасло: «Вперед на схід!». Адже розумів, що потрібно бути єдиними з українцями зі східних регіонів незважаючи на те, що далеко не всі були перейняті національною ідеєю.
Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Це знову ж таки Він 24 роки тому запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий стяг, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту. Під оплески депутатів о 9-ій вечора опозиціонери внесли державний прапор, хтось співав "Ще не вмерла Україна".
Зробімо невеличкий екскурс... 4 березня 1990
р. (уперше в СРСР) відбулися демократичні вибори, за результатами яких
Чорновола було обрано народним депутатом, а також депутатом Львівської обласної
ради. Його політична позиція була чітко окреслена - боротьба за повну державну
незалежність України.
3 квітня 1990 р. до квітня 1992 р. Чорновіл - голова
Львівської облради і облвиконкому. У цьому статусі Він розрубав гордіїв вузол
протиріч радянської Конституції стосовно пріоритетності її статей щодо
суб'єктів реальної влади в державі. Прийнятий 26 квітня 1990 р. Декрет
Львівської облради „Про владу" чітко визначив, що „вся повнота влади на
території Львівської області переходить до рад народних депутатів як вищого
органу державної влади на Львівщині. Відповідно будь-яке втручання партійних
чи громадських організацій у діяльність рад є неприпустимим". Під
керівництвом В'ячеслава Чорновола Львівщина стала П'ємонтом боротьби українського
народу за суверенну державу.
Чорновіл поступово ставав постаттю всеукраїнського масштабу.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Він - кандидат у
Президенти України від Народного руху. На виборах 1 грудня 1991 р. В'ячеслав
Чорновіл зайняв друге місце, набравши 23,27 % голосів. Згодом - народний
депутат кількох скликань, керівник депутатської фракції Народного руху України.
На ІІІ Всеукраїнських зборах Руху 29 лютого 1992 р. був обраний співголовою
Народного руху України, а в грудні 1992 р. - головою на всіх наступних з'їздах
цієї громадської організації. 3 квітня 1992 р. В'ячеслав Чорновіл перейшов на
постійну роботу до Верховної Ради України. Був членом української делегації в
Парламентській асамблеї Ради Європи з 1995 р.
Не полишав В'ячеслав Чорновіл і журналістської діяльності.
Був шеф-редактором незалежної громадської політичної газети „Час/Time", у якій систематично вів „колонку редактора", друкував виступи,
коментарі. В'ячеслав Максимович прагнув створити український часопис сучасного
стилю, „де було б багато інформації і ще більше свіжого політичного,
економічного, культурологічного аналізу. Щоб газета не тільки прогнозувала, але впливала на ситуацію в державі та не пленталася за
подіями..."
Життя В'ячеслава Чорновола раптово обірвалося в розквіті
творчих сил, на злеті його політичної кар'єри. 25 березня 1999 р. він загинув в
автокатастрофі під Борисполем. Його трагічна смерть дещо призупинила
відродження та становлення нашої держави. Однак боротьба за Україну, за
українську мову, український суверенітет, українську цілісність, розпочата
Чорноволом, триває. А багато його висловів стали життєвим кредо для мільйонів українців:
„Ми, українці,
були, є і завжди будемо вільними!"
"Я вірю в силу духу українського народу!"
"Україна розпочинається з тебе!"
Про найцікавіші факти першого Дня Незалежності читайте за посиланням
В’ячеслав Чорновіл є національним Героєм — посмертно. Його вбили в русі — у дорозі, на шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоров’ям і життям. Ця рана ніколи не загоїться. Було вбито жорстоко й підступно, після тривалої психологічної облоги, після масового творення облудної громадської думки. Убито наприкінці тисячоліття, кривавого й загрозливого для України. Убито, як убивали всіх її національних провідників — від Івана Мазепи до Хмеля, від Симона Петлюри до Грушевського, від Степана Бандери до Василя Стуса та Івана Світличного. Чорновіл – це уособлення незламного духу. Він жив тим, у що вірив. Попри складні обставини його життя він не зрадив тому, що було для нього по-справжньому важливе. І дай нам Боже навчитися цьому у нього. Жити тими високими ідеалами, тою високою метою, до якої варто стреміти. Це приклад для молодих людей. Бо саме в молодості формуються справжні високі ідеали. І дай Боже, щоб світла пам’ять цього Великого Українця завжди жила в наших серцях і надихала до великих звершень.
ВідповістиВидалитиДякую, Іванко, за статтю... Вітаю Тебе і Твоїх читачів з ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!!!
В.Чорновіл – це непересічна, яскрава особистість нашої історії, людина високих моральних чеснот, гідний патріот, у якого слово і діло завжди підпорядковувались ідеї відродження Української державності і служіння українському народові.Він ніколи не співав з чужого голосу, говорив, що думав. Був і залишився опозиціонером до всього, що гальмувало шлях до незалежності України, до моральної людини, до Бога,- і там, у таборах, і тут, у нашій реальності.Завжди жив усупереч багатьом істинам і таки став пророком у своїй Вітчизні.
ВидалитиДякую, п. Ігорю, що відгукнулись на допис.Звісно, хотілося б, щоб знайшлися нарешті достойні продовжувачі великої справи Чорновола. Тільки де їх шукати?!