неділю, 4 січня 2015 р.

При світлі різдвяної свічі...

   Святий вечір...Він святий, бо за столом зібралася вся родина - із чистим серцем та чистими помислами. Він святий, бо приходять до нас померлі душі кутю їсти. Ми немов відчуваємо їхню присутність, і душа переповнена трепетом. Ми немов чуємо їх голос, і сльози капають із очей. Хочеться сказати те, що колись недомовили, та уста німіють. Ця вечеря свята, бо знаменням хреста освячує її ґречний господар сім'ї. Зникли буденні клопоти, суперечки - у хаті панує різдвяний дух, серце сповнюється почуттям радості. Все оповите серпанком таємничості та тремтливого очікування. Тиша... Чути навіть, як потріскує полум'я свічки,  що засіяла на столі Вифлеємською зорею.
    Скільки ж у цьому дійстві святості та незбагненності!

                                     Святвечір у моєму селі
                                             Спогад із дитинства
                                                 (етнографічний нарис)
  Коли вже 12 страв готові,  господар іде до стодоли по сіно.  Потім відчиняє двері до господи й віншує: " На щастя, на здоров'я, на то Боже народження, аби нам дав Господь дочекати другого Божого народження, ще веселішого, здоровішого, спокійнішого. Аби ми були веселі, як в небі ангели, аби ми мали стільки кіп, як на небі звізд. Христос ся рождає!". Частину того сіна кладе на стіл, мама розрівнює сіно, застеляє білим обрусом, "аби чистим було життя увесь рік", а решту  сіна- під стіл. Тоді діти під столом квокають, мукають, щоб велося господарство. Також заноситься до хати дідух, який займає своє почесне  місце на покутті.
 - Мамо, а навіщо Ви кладете по кутах стола зубчики часнику? - питає мій молодший брат.
Мати відповідала:
 - Від злих духів...
 - А гроші?
 - Щоб була копійка при хаті.
 - А цукор?
 - Аби ми не сварилися.
Тоді всі разом клякають на коліна і моляться. Запалюється свічка. Потім сідають за стіл, батько набирає в ложку куті і підкидає до стелі. Всі стежимо, затамувавши подих: скільки зерен приліпиться, такий буде і урожай. Після вечері лунає колядка. А селом  від хати до хати ходять ватаги колядників із вертепом,  прославляючи Христа.Чути їхнє дзвінке віншування:
                                        Я віншую, я вітаю
                                         І багато так бажаю:
                                         Всім дорослим і маленьким
                                         Зичу -  жийте здоровенькі
                                         На потіху всій родині
                                         І на славу Україні.
                                         Прощавайте! Мир цій хаті,
                                          Будьте добрі і багаті,
                                          Майте долю добру й гожу,
                                          Тільки вірте в ласку Божу.
                                          Божа ласка Вас спасе,
                                          Край і нарід піднесе.

2 коментарі:

  1. Напередодні світлого свята Різдва Христового бажаю Вам,Іванно Романівно, спокою, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров'я та всіх благ! Нехай справдяться усі очікування і збудуться найзаповітніші мрії! Хай завжди з Вами буде Божа ласка, а Вифлеємська ясна Зоря хай осяває Ваш життєвий шлях добром, миром, злагодою, милосердям і Божою благодаттю.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щиро вдячна Вам, пане Ігорю, за вітання. Хай народжене Дитятко принесе невимовну радість Вам та усій Вашій родині. Хай із Божим Сином увійдуть до хати мир, спокій, добро, злагода та впевненість у майбутньому.Зичу Вам міцного здоров'я, щастя, любові, достатку та гармонії у всьому. Хай здійсняться усі Ваші задуми та мрії. Христос рождається!

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...