Такий звичайний - аж болить.
Болить, болить і не стихає,
Бо Україною болить.
Д. Чередниченко
Тихий, лагідний сніг... І співи - незрівнянні колядки за морозним вікном. Сама поезія! А у хаті Різдвяний дідух із добірного жита з дерев'яною ложкою за перевеслом воцарився на самому покутті: його подекуди в Україні називають Василем. Це імення зі старогрецького роду - "басілеус", що означає "король", "цар".
Саме у цю благословенну пору (8 січня 1935 року) у селі Біївці на Полтавщині народився Василь Симоненко . Чи не містика? Так, був Він дійсно царем - "витязем молодої української поезії". Його слова боялися "приручені патріоти", від його гнівних рядків тремтів партійно-бюрократичний апарат:
Ви чуєте народні віщі думи,
Його тривоги берете в серця,
Коли потієте у черзі за костюмом,
Затиснувши в долоні гаманця.
І свій народ ви любите без міри,
Коли у міру вигідно любить...
Звісно, такі сміливі думки були притаманні митцям-шістдесятникам, але ми знаємо, як склалось їхнє життя...Доля Симоненка також була трагічною. І хоча прожив усього 28 років, проте зробив дуже багато.
Немає коментарів:
Дописати коментар