Ось і знову ступила на наш поріг золотосяйна осінь. Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками барв, а над нею -синє, чисте, бездонне небо. Здається, ніби прийшла Прекрасна Діва Марія і розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя. І увібрала ця осінь усю красу, непорочність, усе щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям . Тієї, що стояла біля Його хреста, а серце Її вмивалося кров'ю. Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне людьми лихо, стала їх найпершою захисницею. Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах: Діво Пресвятая, Матір матерів, пригорни до серця всіх своїх синів. Освіти їх душі світлом золотим, виповни любов'ю неспокійний дім, научи, як землю вберегти від зла розумом, діянням і крилом тепла. Зоре-зорянице, сонце доброти, землю України щастям освіти!
Немає коментарів:
Дописати коментар