Василь Голобородько.
Вірш тижня
Василь Голобородько народився в Адріанополі на Луганщині. Член Національної спілки письменників України, АУП, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, а також премій імені Василя Симоненка та Миколи Трублаїні. Збірка "Віршів повна рукавичка" отримала відзнаку The White Ravens та внесена до міжнародного каталогу як одна з найкращих у світі книжок для дітей. Його твори високо оцінювали Іван Дзюба, Василь Стус, багато науковців і письменників молодших поколінь. Нобелівський лауреат із літератури Йосиф Бродський у 80-х рр. зазначав, що з українських поетів гідний цієї премії передусім Василь Голобородько.
Сьогодні ж Україна та низка міжнародних організацій готують документи для висунення Василя Голобородька, окрім Ігоря Калинця, на здобуття Нобелівської премії 2015 року .
Голобородько-поет своїми віршами прагне достукатися до сердець своїх співвітчизників, які «відходять від роду, йдучи слідом за каменем днів, що скочується у провалля».
ВідповістиВидалитиКоли читаєш твори поета, переконуєшся, що автор – натура спостережливої, доброї і вимогливої до себе людини, яка бере в руки перо лише тоді, коли воно само береться.
Голобородько усвідомлює себе спадкоємцем українських письменників, які обрали собі на свій страх і ризик тернистий шлях свого народу. Також він учить нас берегти свою неповторність, не жити, за Стусом, «мавпою серед мавп».
Кожного дня він провадив
якусь пластичну операцію на своєму тілі,
щоб бути схожим на інших, на всіх («Хотів бути людиною»).
Світ поезій Василя Голобородька змушує нас звернутись до себе, до своєї історії, вимагає бути уважними до того, що відбувається навколо, що чекає нас завтра.
Слово у творчості поета є одним з центральних образів («Наша мова»):
кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово
нашої мови
записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо
Справді, погоджуюсь із думкою, що В. Голобородько своїми поезіями повертає нас до витоків українського роду та нашої історії. І тому й не дивно, що у часи тоталітарного режиму "вірші його були якісь не такі..."А сам молодий поет став небезпечним для радянської системи (20 років замовчування й офіційного невизнання!) , проте ці жорстокі умови не зламали його духу, що наскрізь просякнутий патріотизмом. Сьогодні він звертається до кожного з нас із риторичним питанням: чому ми такі стали нині?! А відповідь у нього проста: Чи ж не ми самі перемикаємо
ВідповістиВидалитителевізійний канал,
коли почуємо українську пісню,
бо в ній співається про інший світ,
у якому не хочемо жити!
ЧИ НЕ ТАК, ДОРОГІ УКРАЇНЦІ? ПОДУМАЙМО ПРО ЦЕ.