Електротехніка близька й дорога моєму серцю, але ще ближчі й дорожчі - наша мова, література, доля народу.
І. Пулюй
Важко знайти в історії науки, техніки й культури особистість, яка би могла зрівнятися з І. Пулюєм багатогранністю зацікавлень і найвищим рівнем досягнень у кожному напрямі діяльності.
Спадщина його вражає. Він віртуозний конструктор та експериментатор, удумливий новатор у намаганні пояснити спостережувані явища. А ще чудовий педагог, який не йде второваними шляхами, а шукає власних. І. Пулюй - блискучий популяризатор, що зумів поєднати у своїх лекціях та статтях наукову строгість із прекрасним стилем.
Окремо потрібно сказати про його діяльність, спрямовану на національне відродження України. Це і переклади релігійної літератури, зокрема Біблії, і боротьба за створення українського університету у Львові, і заснування фонду підтримки українського студентства у Відні.
Ось так виглядала титульна сторінка Біблії, яку переклали українською мовою П. Куліш, І. Нечуй-Левицький та І. Пулюй
У 1860-х рр. перекладати Біблію українською мовою розпочав П. Куліш, що завжди керувався прагненням перетворити українців із етносу в політичну націю. До нього приєднався І. Нечуй-Левицький. 1869 року вони залучили до перекладу І. Пулюя, що мав глибокі знання з теології. 1881 р. Новий Завіт у їхньому перекладі Наукове товариство ім. Т. Шевченка опублікувало у Львові. Праця над Старим Завітом тривала. Загадкова пожежа 1885 року на Кулішевому хуторі Мотронівка стала трагічною сторінкою в історії української Біблії. Діячі знову почали працювати над перекладом Старого Завіту . Уже після смерті П.Куліша завершив переклад І. Пулюй.
Лише 1903 року Британське біблійне товариство видає першу повну українську Біблію(Святе Письмо Старого і Нового Завітів) у перекладі П. Куліша, І.Нечуя-Левицького та І. Пулюя.
У світі немає людини, яка не чула б про рентгенівські промені. Але мало хто знає, що ці промені цілком могли б бути не рентгенівськими,а «пулюївськими». Так, саме Іван Пулюй ще задовго до Рентгена відкрив ці загадкові промені.
ВідповістиВидалитиОдного дня, коли Іван Пулюй, як і завжди, поринув у свої досліди,до нього дійшла приголомшлива звістка - професор Конрад Рентген під час експериментів з катодною лампою відкрив загадкові невидимі промені,здатні проникати крізь різні предмети та засвічувати фотоплівки. Пізніше про цей день розповідав син Пулюя: «Він прочитав звістку про Рентгенове відкриття, лежачи ще в ліжку. Підірвавшись з нього і схопившись руками за голову, він раз у раз скрикував: «Моя лямпа! Моя лямпа!» Так, незважаючи на десятки статей та брошур, наукових праць, зроблених задовго до Рентгена, вся слава за відкриття X-променів дісталася Конрадові Рентгену.
Альберт Ейнштейн, дізнавшись про історію з Х-променями, сказав: "Не можу Вас нічим утішити: що відбулося - не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що і Ви вклали свою частинку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, - яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди подінешся від своєї долі? А за Рентгеном - вся Європа". Відповідь Пулюя була така: "Що повинне відбутися - відбудеться обов'язково, і те, що відбудеться, буде якнайкращим, тому що така воля Господня!"
Як не було це важко, але Пулюй визнав першість за Рентгеном і не став заперечувати навіть тоді, коли Рентгену вручили Нобелівську премію. Рентген же, за свідченням вчених того часу, усіляко ухилявся від пояснення природи свого відкриття і навіть не виступив з передбаченою протоколом промовою на церемонії вручення Нобелівської премії. Загадково також те, що Рентген заповів спалити після його смерті безліч документів, зокрема, його наукове та особисте листування.
Українська нація завжди була багатою на геніальні особистості. По-різному, правда, складалася їхня доля. Хтось із них опинився на чужій землі та змушений був збагачувати скарбницю чужої культури. Але в образі цих постатей Україна накопичувала свій історичний потенціал та зберегла його для нащадків. До таких людей і належав великий її патріот, один із найвідоміших учених світу другої половини XIX століття, символ талановитості української нації Іван Пулюй. І хоча були часи, коли в Україні ім'я ученого було забуте, проте зараз ми розуміємо, наскільки вагомим був внесок Пулюя у розвиток української науки та культури. Такими синами ми маємо гордитися.
Видалити