Дуже часто ми копіюємо чужі вигуки, забуваючи про те, що в українській мові є набагато цікавіші та експресивні слова. Пропоную Вам, шановні читачі, переглянути добірку усміхайликів по-українськи, що з'явилися в мережі. Я вдячна авторові за ці симпатичні смайлики.
Овва! Які усміхайлики!! Таких ще не бачив!!! Еге ж! Це Іванка знову завела розмову на актуальну тему. Коли чуєш мову деяких українців, то хочеться вигукнути: «Ой лишенько!!! Що ж ви робите із солов’їної мови?!!!» Отож-бо! Учитися треба, «полоти бур’яни », щоб мова наша була «чистіша від сльози». А то «тіпа», «кароче», «поняв». «бабло», «на шару», «цепочки», «сємки», «ужас», навіть «вигукуємо» уже не по-нашому (останнім часом молодь «ваукати» почала). Хай йому грець!!!
ВідповістиВидалитиАгов!!! Українці, прокиньтеся! Говоріть по-українськи! Любіть свою мову, вивчайте, бо вона – наше найбільше багатство.
Дякую, Іванко, за усміхайлики!!! Заходжу на Твій блог і кожен раз вигукую: «Ах, яка краса!!!»
В.Гумбольдт мав рацію, коли стверджував, що за станом мови у суспільстві можна робити висновки про стан культури.Хіба сучасне українське мовлення не є підтвердженням правдивості цих слів німецького філософа? Бруднослів’я, масове вживання занесених«з чужого поля» матюків, гидка вульгарщина, безсоромне жонглювання нею на вулиці, у громадських місцях. Це прикмети не тільки мовного життя сучасного суспільства, а й морального та етичного. Так і хочеться вигукнути: "Ой лишенько! То вкраїнці ми з вами, чи як?!"
ВидалитиДякую Вам, п. Ігорю, за коментар. Ви, як завжди, у своєму неповторному стилі - актуально та влучно!