субота, 7 березня 2015 р.

Квіти для мами...

    У дні весняного пробудження й оновлення природи вшановують жінку. Неможливо навіть уявити собі життя без чарівної, лагідної, щирої на любов берегині родинного вогнища, мудрої наставниці, просвітниці душевного спокою, доброти та злагоди!
    Але чи вміємо обдаровувати її своїм теплом, ніжністю, турботою та увагою? Подумайте, любі, чому тоді іноді бринить гірка сльоза...
            Для роздумів
   Одного разу Бог вирішив створити…маму.
Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
— Ти стільки часу витрачаєш на неї!
— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо запитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти?", навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна...
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Уміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і торкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.
     Дорогі друзі, то чому її, ту сльозу,  творимо ми?!
  Господи, не прошу у Тебе ні грошей, ні слави, а прошу лише, щоби вічно билося серце у моєї  МАМИ!
  У переддень свята я вітаю Вас, дорогі жінки. Хай щастя входить у Ваші домівки дзвінким дитячим сміхом, музикою, квітами та любов’ю. 
Дарую це музичне вітання, яке адресую, в першу чергу, своїй  неньці. Єдина... рідна матінко,  ці квіти для ТЕБЕ...

11 коментарів:

  1. Ваш допис, Іванно, це радість і смуток, щастя і печаль... Чому? Та тому, що влучили в самісіньке серце. Тішуся, бо моя мама жива, сумую, бо не раз була творцем її сліз. Знаєте, в Миколи Луківа є такі рядки :
    Аж отепер, як став я батьком сам
    І час прийшов стрічать і проводжати,
    Я знаю ціну тим святим сльозам,
    Які тобі судилося спізнати.
    Отак і я, тепер, коли і сама є матір1ю, найбільше хочу, щоб матері всього світу були щасливими.
    А вам, Іванно, ВЕЛИКЕ СПАСИБІ за ваші дописи, вони НЕЙМОВІРНІ!!!
    Зі святом вас! Здоров'я і мирного неба!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Друзів немає...усі раптово зникли. Поруч - нікого, щоб підтримав хоча б потрібним словом. Здається, увесь світ проти тебе. Та відчувається за спиною рідний погляд. Це ангел-охоронець. Мама...Подумки повторюю це слово - і в душі воно відгукується дивовижною музикою.Бо мама - то завжди СВЯТО. За усі ці роки я зрозуміла: коли поруч рідна ненька, проблеми раптом стають крихітними та дріб'язковими. Дійсно, Вона творить дива! А значить - Мати свята.І ніхто не посміє заперечити. Тому робімо для Неї святковими будні, говорімо частіше приємні слова, не забуваймо відвідувати. І хай в Її очах бринить тільки СЛЬОЗА РАДОСТІ...
      Вам, Наталю, дякую за те, що відгукнулись на мій допис. Вітаю і Вас зі святом. Зичу душевного спокою та гармонії у всьому!

      Видалити
  2. Давно відвідую ваш блог, вичитую кожне слово і лише сьогодні наважилась написати. Кожен ваш допис - це яскрава палітра образів...це цікаво... це інтригуюче... це актуально... Ви справді митець! Творіть і надалі. Зі святом вас!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Яке прекрасне рідне слово! Воно — не світ, а всі світи(В. Сосюра)
      Бо СЛОВО не тільки манить у незвідані далі, а ще й "знаходить" нових друзів!Радію щиро, що моя "Палітра" припала Вам до душі. Безмежно вдячна за чудові рядки, які надихають творити і надалі .Думаю, що мої "картини" Вас не розчарують...

      Видалити
  3. Хай збуваються всі мрії,
    Потаємні і прозорі,
    Хай дорогу осявають
    Ясне сонце й світлі зорі,
    Щастя, радості,здоров’я
    Я Тобі бажаю щиро,
    І удачі, і любові,
    І гармонії, і миру…
    Це не все, іще бажаю
    Завжди творчого натхнення,
    Животворного горіння
    Й Божого благословення.
    Сльози радості хай будуть
    І приємні хвилювання…
    Хай завжди буяє в серці,
    Як весняний цвіт, - КОХАННЯ!!!

    Також дарую Тобі і Твоїм дівчатам-читачам романтичний вірш, написаний мною 100 років тому:

    Весняний вітер-буревій
    Розвіяв млосний сон рахманний –
    І світле марево надій
    Струмком спливло, як сніг останній.
    Лише в безмежжі мерехтить
    Одна золотосяйна мрія,
    Вона так пристрасно горить
    Й дарує іскорку надії.
    І я ловлю щасливу мить,
    Щоб стріти погляд таємничий,
    Який безгрішно так манить
    І мовчки в даль космічну кличе.
    А серце раз у раз кричить:
    Її не можна не кохати!
    Боюся тьмарити блакить,
    Її від інших заступати .
    Сіяй же, зіронько, гори
    Серед світил холодних, сірих,
    І серце спрагле озори …
    Бо я люблю, люблю!.. і вірю,
    Що не забудеш мене ти,
    Коли заступить чорна хмара.
    Таку вже більше не знайти.
    А може, доленька Ікара
    Мені всміхнеться …
    Так, візьму
    Його старі, зотлілі крила
    І крізь захмарену пітьму
    Я прилечу до тебе, мила.
    До свого серця притулю,
    Зіп’ю красу твою невинну,
    Останній раз скажу : «Люблю !» –
    І в твоїм полум’ї загину.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Краса ДУШІ, краса ЛЮБОВІ - найвища на землі краса ! Так, п.Ігорю, так, ці рядки про Вас. Бо подиву немає меж!!! Наскільки бездонна , багата, красива у Вас душа! Умієте зачарувати, зачудувати, залюбити у своє СЛОВО, як бачите, не тільки мене, але й моїх читачів. Тішуся дуже, що зустріч митця(Вас, звісно) зі своїми прихильниками відбувається на сторінках "Палітри". ЩИРО дякую за поетичний дарунок! Цей дотик СЛОВОМ просто божественний !!!

      Видалити
  4. п.Ігорю, оцінка, як завджи, ВІДМІННО!!! Давайте вже сюди "щоденник", щоб я зробила відповідні записи))) Жарти жартами, але, якщо серйозно, у вас направду, це не просто римовані рядки, це ПОЕЗІЯ. Саме ваша поезія і надихнула мене на створення нового блогу "Поетичний дивосвіт"і з вашого дозволу я б опублікувала вашу творчість (звичайно прізвище автора поезії буде вказано) Чекатиму на відповідь і на продовження публікування ваших поезій, написаних років 90-100 тому назад. Це приклад того, що справжня поезія ніколи не старіє)))

    ВідповістиВидалити
  5. Аж сльози на очі навертаються( від радості, звичайно). Дивовижно. Дякую Вам за допис!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я щаслива, що мої дописи приносять людям радість!!! Дякую Вам, що завітали в гості.

      Видалити
    2. Я також щасливий, Іванко, що Ти щаслива і що Твої дописи приносять людям радість, бо вони приносять радість і мені... Пиши.... Пиши.... Пиши...Дякую!!!!

      Видалити
    3. Я в людей не проситиму сили,
      я нічого в житті не просила,
      як не просять гранітні схили,
      щоб у спеку дощі їх зросили.

      Я в людей попрошу тільки віри
      в кожне слово, почуте від мене,
      в кожний погляд очей моїх сірих,
      в кожну ласку рук нестудених(Л. Костенко)
      Приємно, що є люди, які розуміють і відчувають кожне моє слово. Насправді, це дуже важливо.Велике спасибі Вам!

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...