середа, 4 березня 2015 р.

Love is..

У мережі з'явилися "фантики" з українськими письменниками. Телеканал "Україна" пропонує популярну серію "Love is".


 Якщо бажаєте дізнатись, що про кохання думають митці слова, то детальніше  читайте тут                                                                                                                
                    
   
                                                        
                    

                                                   

14 коментарів:

  1. Іванко, я також хочу вставити свій "фантик". Кохання - це:
    Коли ти поряд –
    більш нікого я не бачу,
    Тому що світ весь
    у очах твоїх.
    Коли нема тебе –
    душа ридає-плаче,
    Без тебе довго
    я прожити би не зміг.

    Коли ти поряд –
    музика космічна
    Лунає і радіють
    небеса.
    Коли нема тебе –
    то й мить для мене вічність,
    А серце каменем
    у грудях зависа.

    Коли нема тебе –
    я в темряві блукаю,
    Приречений
    прожити без утіх.
    Коли ти поряд –
    я весь світ кохаю,
    Тому що світ весь
    у очах твоїх.

    (Вірш написаний мною 99 років тому)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Незрівнянний "фантик" про кохання та неперевершений його автор Ігор Дурда - митець красивого слова! Рада, що все ж знайшли час, щоб подарувати ще кілька лірично-мелодійних рядків. Душевна щирість, ніжність, чистота цього почуття бринять у кожному слові, що з такою любов'ю "викохане та вилеліяне Вами! Дякую Вам за чудові дарунки.

      Видалити
  2. Моя любове! Я перед тобою.
    Бери мене в свої блаженні сни.
    Лиш не зроби слухняною рабою,
    не ошукай і крил не обітни!
    Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
    і не присни, для чого я живу.
    Даруй мені над шляхом тополиним
    важкого сонця древню булаву.
    Не дай мені заплутатись в дрібницях,
    не розміняй на спотички доріг,
    бо кості перевернуться в гробницях
    гірких і гордих прадідів моїх.
    І в них було кохання, як у мене,
    і від любові тьмарився їм світ.
    І їх жінки хапали за стремена,
    та що поробиш,— тільки до воріт.
    А там, а там... Жорстокий клекіт бою
    і дзвін мечів до третьої весни...
    Моя любове! Я перед тобою.
    Бери мене в свої блаженні сни.
    Ліна Костенко
    Ще один прекрасний вірш про кохання від української поетеси, а скільки ще є таких чудових творів. Тому я вважаю, що ідея з "фантиками" оригінальна і актуальна, треба поширювати наше, рідне, українське, щоб наша молодь знала, що освідчитись у коханні українською - це СУПЕР)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Не знаю навіть, чи є для мене в літературі тема, про яку я би могла і хотіла говорити повсякчас так, як про творчість Ліни Костенко. Я просто ЗАКОХАНА в кожне її СЛОВО. А якщо вже йде мова про інтимну лірику - то й поготів ! Тому не можу втриматись, щоб не зацитувати одну з найулюбленіших моїх поезій "Спини мене..."(до речі, без жодного розділового знака)
      Спини мене отямся і отям
      така любов буває раз в ніколи
      вона ж промчить над зламаним життям
      за нею ж будуть бігти видноколи
      вона ж порве нам спокій до струни
      вона ж слова поспалює вустами
      спини мене спини і схамени
      ще поки можу думати востаннє
      ще поки можу але вже не можу
      настала черга й на мою зорю
      чи біля тебе душу відморожу
      чи біля тебе полум'ям згорю
      Воістину геніальна людина !

      Видалити
  3. А п.Ігор з кожним своїм коментарем зачаровує мене все більше ( не подумайте нічого поганого, я в хорошому значенні) просто рідко зустрінеш чоловіків, які мають чудовий естетичний смак:)))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Погодьтесь, Наталю, що п. Ігор є справжнім майстром своєї справи.Тонкий, ніжний, мрійливий лірик! Ви, без сумніву, маєте рацію, що таке СЛОВО не може не зачарувати. Воно пробуджує до життя, надихає, манить, творить...Такі твори і виховують культуру почуттів молодого покоління.
      Величезне спасибі Вам, Наталю, за коментарі. Неймовірно приємно спілкуватись із людиною з прекрасним естетичним смаком та душевною теплотою.

      Видалити
    2. Дякую, Іванко, за таку високу оцінку моєї «творчості» . Читаю, соромлячись і ніяковіючи , бо вважаю ці «творіння» є простими віршиками. Дякую також п. Наталії за 12 балів у дописі до попередньої статті (шкода, що «щоденник забув удома», щоб найвищий бал красувався в ньому). Правда, радий, що Вам подобалися мої вірші. Але мені більше подобаються Твої коментарі, Іванко,ніж моя «поезія». У Твоїх дописах більше лірики й поезії. Це свідчить тільки про те, наскільки ти бездоганно володієш Словом і що в Тебе ніжне і полум’яне СЕРЦЕ.
      Дівчата, мабуть, забули, що сторінка має назву «Кохання – це»…

      Видалити
  4. Щоб завершити актуальну тему, надсилаю свій вірш, написаний мною 98 років тому:

    Очі-оченята, милі, незрівнянні,
    Що ж ви наробили , очі чарівні?
    Розбудили серце поглядом весняним,
    Марить вами серце навіть уві сні.

    В грудях зелен-листям проростають брості
    І квіток пахучих в’ються пелюстки,
    Серце лунко б’ється, ніби з високості
    Зринули до нього райськії пташки .

    І дзвенить у грудях ніжномелодійна,
    Лагідна, спокійна пісня без кінця,
    А її могутня сила чудодійна
    Поріднила наші сяючі серця.

    Де ж ви, оченята? Злий, колючий вітер
    Обвіває серце, коли вас нема,
    Без жалю зриває пелюсточки з квітів,
    І бринить печально зламана струна.

    Через ті розлуки муки невблаганні
    Не дають заснути і марнують дні …
    Очі-оченята, милі, незрівнянні,
    Що ж ви наробили, очі чарівні ?!


    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Та що ж це з Вами, п. Ігорю, було 98 років тому?! І скільки таких чудових "весняних" мелодій Ви ще ховаєте? Мабуть, назбиралось за століття на збірочку, чи не так? Це ж гріх тримати їх у шухляді. Така МУЗИКА ДУШІ має "іти " до людей! Ви уявляєте, скільки було б у Вас прихильників ! Набагато більше, ніж зараз. Але не в тому справа. Головне, що Ваша поезія
      торкається всіх струн душі, лине до самого серця... Так що з нетерпінням чекатиму на томик поезій від неперевершеного майстра Ігоря Дурди !

      Видалити
    2. ????????!!! Щиро дякую! А цей вірш я написав 97 років тому.
      Пробач мені, моя кохана Музо, –
      Не можу вже не думати про Тебе!
      Для мене Ти – прекрасна квітка в лузі,
      Для мене Ти – ласкаве сонце в небі!
      Не сонце навіть, бо воно сідає,
      Його і вдень сховати можуть хмари.
      Твій Світлий Образ в моїм серці сяє -
      Його ніяка сила не затьмарить!
      Моливсь-благав…Мене Ти воскресила…
      Ходив-блукав… Але не бачив Неба…
      Тепер я гордо розправляю крила
      Й лечу до Мрії Світлої – до Тебе!

      Видалити
    3. А Ваші поезії і справді підносять людину на крилах до світлої мрії ...

      Видалити
  5. Дякую, Іванко!!! Вірю Тобі, бо знаю, що Ти завжди щира і справедлива!! Крім того, Ти сієш прекрасне в душах молодого покоління, тому розумієшся на тому, що йде від чистого серця, а що просто без емоцій і почуттів зримовано й зритмовано!!

    ВідповістиВидалити
  6. Цей вірш написано мною 97 років тому:
    Я зірку для тебе зірву в небесах
    І казку влаштую у ніч феєричну .
    Для тебе я квітку знайду у лісах –
    Іванокупальську , чарівну, містичну .

    Для тебе я небо додолу схилю ,
    Палку серенаду тобі проспіваю .
    За тебе я Бога натхненно молю ,
    Тому що кохаю , безмежно кохаю .

    Прошу лиш одне : не кажи мені – ні !
    Не розбивай мою мрію крилату .
    Хай ллються із серця пресвітлі пісні –
    І будні з тобою завжди будуть святом .

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як я люблю красиву поезію!!! Чому? Бо є невиправним романтиком! Зворушлива ніжність, благородність почуттів, щирість та щедрість, а ще задушевність кожного Вашого рядка викликають захоплення та беруть у полон...Усе це творить ДИВНУ КАЗКУ, що заплела на дні Вашого серця любов.Так, поезію творить саме ЛЮБОВ...
      Дякую за приємні несподіванки.

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...